Apis Mellifera Carpatica, Карпатська бджола, Карпатская пчела

Записи з міткою «гірські карпатські бджоли»

Міжнародна конференція була присвячена 50-ти річчю систематичного вивчення та масової репродукції карпатських бджіл. Організатори заходу: Закарпатська обласна державна адміністрація, Мукачівська міська Рада, Закарпатське обєднання пасічників “Срібний край”, Національний науковий центр “Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича.”

Якщо сказати, що увага до карпатської бджоли велика, то це не буде відображенням заслуженого захоплення даною породою бджіл фахівців на протязі більше 50-ти років, а багато присвятили роботі із карпатською породою бджіл все життя.

На конференцію зїхались прихильники карпатських бджіл – гості із України, Росії, Молдови, Словаччини, Казахстану, Сербії, Канади…Це були відомі науковці, підприємці, бджолярі.

Детальніше »

Стаття з такою назвою була надруко­вана в журналах “УП” № 1 за 1998 р. і “Пасіка” № 2 за 1998 р.

Автор статей — В. О. Мурзенко, за­відувач відділу бджільництва Борзнянського радгоспу-технікуму, порівнював робо­ту бджіл карпатської породи і мегрельсь­кої популяції гірської кавказької. Коротко нагадаю висновки В. О. Мурзенка для тих, хто не мав можливості прочитати або не пригадує змісту статей. У виснов­ках автор пише, що карпатські і кавказькі бджоли добре зимують в умовах півночі України, карпатські весною інтенсивніше розвиваються і краще використовують весняний взяток, але більш схильні до роїння під час відсутності доброго медоз­бору в умовах слабкого поліфлорного взятку Чернігівської області. Кавказькі бджоли продуктивніші на 75—80 %, і автор рекомендує розводити в умовах Чернігівської області сіру гірську кавказь­ку породу бджіл мегрельської популяції як найпродуктивнішу. Зі статті випливає, що В. О. Мурзенко — фахівець високої кваліфікації, працює з бджолами кар­патської породи з 1979 р. Але висновки, зроблені на основі даних одного сезону, занадто поспішні і нетипові. Крім цього, допущено помилки при поданні медозбо­ру у відсотках. Чому? Детальніше »

Карпатські бджоли сформувалися в умо­вах Карпатських гір. Вони характеризуються цілим комплексом цінних біологічних і господарськи корисних ознак.
Повідомлення про добрі якості карпатських бджіл, які розводились на пасіках Підкарпат­ської Русі, як тоді називалось Закарпаття, зна­ходимо в чеських пасічницьких виданнях ще в 20-ті роки минулого століття (Седлачек А., 1923; Гайні М., 1923; Кітцбергер І., 1927). У них відмічалась добра якість зимівлі місцевих сірих бджіл, бурхливий весняний розвиток, низька рійливість, висока продуктивність та перспектива їх продажу за кордон. Детальніше »

15-16 березня ц. р., в Яремчі на Івано-Франківщині, проходила науково-практична конференція на тему „Збереження та відновлення карпатської бджоли”. Захід проводився з ініціативи Карпатського національного природною парку (КНПП) та Івано-Франківської обласної асоціації розвиту бджільництва „Галичина”. Крім пасічників Івано-Франківської області, науковців та працівників Національного парку на конференцію було запрошено науковців Науково-національного центру (ННЦ) „Інституту бджільництва ім. П. І .Прокоповича УААН”, апітерапевтів, учасників експедицій з пошуку карпатських бджіл із Закарпатської області, журналістів, зарубіжних гостей. В роботі зібрання взяло участь біля 70-80 осіб. Детальніше »