Apis Mellifera Carpatica, Карпатська бджола, Карпатская пчела

Записи з міткою «дослідження карпатських бджіл»

Відео: як зимують карпатські бджоли, рахівський тип, в горах самого високогірного міста України – Рахова.
Видео: как зимуют карпатские пчелы, раховский тип, в горах самого высокогорного города Украины – Рахова.

Детальніше »

В даній статті спробую ознайомити читачів українських часописів із роботою чергової експедиції з пошуку нових ліній рахівського типу  карпатських бджіл на території самого високогірного району України  -Рахівського.

Карпатські бджоли відомі в багатьох країнах Європи, Азії, навіть далекої Америки. Популярність карпатські бджоли здобули завдяки унікальним властивостям, які сформувались в складних природно-кліматичних  умовах гірської зони Карпат в екологічних нішах. Тому тут могли вижити тільки сильні високопродуктивні бджоли. Рахівський район поділений гірськими хребтами. На території району знаходяться всі 6-ть самих високих гірських вершин України висота яких більше 2000м.над рівнем моря – г. Говерла(2061), Петрос(2042), Піп-Іван, Бербенескул…

В Рахівському районі в 1960 – 1970-х роках ХХ століття  були відібрані перші бджолосім’ї родоначальниці в свій час відомих ліній – 41, 78, 198, 61, 62, 69 з яких почалось систематичне вивчення карпатських бджіл в радянський період.( Див. В. Пилипенко «Історія  досліджень Карпатських бджіл» Львів 2019р., стор.220.

Мене не раз  запитували, чому про такі популярні високопродуктивні карпатські бджоли часто забували та приділяли їм недостатньо уваги?

Так склалась доля закарпатців, що тільки за останні  100-150 років  цей прекрасний край входив в склад різних країн, мешканці Закарпаття , проживаючи в своїх будинках на протязі життя були громадянами 5-6 країн. Коли приходила нова чергова влада мінялись адміністрації, армія, поліція, законодавство, мова, економічна політика і т.д. і тільки через певний період доходила черга до бджільництва. Надбання попередньої влади часто  не мали підтримки і розуміння в існуючої. До 1918 року Закарпаття входило в склад Австро-Угорської імперії в якій влада приділяла багато уваги розвитку сільського господарства в т.ч. бджільництва. Тоді в адміністративних центрах працювали фахівці з бджільництва, які надавали бджолярам допомогу. Порівняймо з нашими реаліями коли в 2020 р. в райдержадміністраціях ліквідовуються відділи сільського господарства(агропромислового розвитку). Без коментаріїв.

Детальніше »

дослідження крил рахівського типу карпатських бджіл

Бджолярів високогірної Рахівщини ознайомили з європейською  програмою Beedreed.

Дослідженнями карпатських бджіл фахівці займаються не один десяток років. Вже стало класикою і забувається, що перші лінії популярної в багатьох країнах карпатки були відібрані на пасіках гірської Рахівщини в 1966 -1968 роках працівниками Закарпатської обласної контори бджільництва та науковими співробітниками Московської сільськогосподарської академії ім.. Тімірязева – І.А. Мерцином, В.П. Пилипенком, І.А. Гумановим, І. К. Давиденко  та інш. Вони на різних гірських пасіках Рахівського району відібрали, дослідили  та розмножили  основні лінії карпатки – 41, 48, 78, 88, 104 та 108.

Детальніше »

Міжнародна конференція була присвячена 50-ти річчю систематичного вивчення та масової репродукції карпатських бджіл. Організатори заходу: Закарпатська обласна державна адміністрація, Мукачівська міська Рада, Закарпатське обєднання пасічників “Срібний край”, Національний науковий центр “Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича.”

Якщо сказати, що увага до карпатської бджоли велика, то це не буде відображенням заслуженого захоплення даною породою бджіл фахівців на протязі більше 50-ти років, а багато присвятили роботі із карпатською породою бджіл все життя.

На конференцію зїхались прихильники карпатських бджіл – гості із України, Росії, Молдови, Словаччини, Казахстану, Сербії, Канади…Це були відомі науковці, підприємці, бджолярі.

Детальніше »

Стаття з такою назвою була надруко­вана в журналах “УП” № 1 за 1998 р. і “Пасіка” № 2 за 1998 р.

Автор статей — В. О. Мурзенко, за­відувач відділу бджільництва Борзнянського радгоспу-технікуму, порівнював робо­ту бджіл карпатської породи і мегрельсь­кої популяції гірської кавказької. Коротко нагадаю висновки В. О. Мурзенка для тих, хто не мав можливості прочитати або не пригадує змісту статей. У виснов­ках автор пише, що карпатські і кавказькі бджоли добре зимують в умовах півночі України, карпатські весною інтенсивніше розвиваються і краще використовують весняний взяток, але більш схильні до роїння під час відсутності доброго медоз­бору в умовах слабкого поліфлорного взятку Чернігівської області. Кавказькі бджоли продуктивніші на 75—80 %, і автор рекомендує розводити в умовах Чернігівської області сіру гірську кавказь­ку породу бджіл мегрельської популяції як найпродуктивнішу. Зі статті випливає, що В. О. Мурзенко — фахівець високої кваліфікації, працює з бджолами кар­патської породи з 1979 р. Але висновки, зроблені на основі даних одного сезону, занадто поспішні і нетипові. Крім цього, допущено помилки при поданні медозбо­ру у відсотках. Чому? Детальніше »

Карпатські бджоли сформувалися в умо­вах Карпатських гір. Вони характеризуються цілим комплексом цінних біологічних і господарськи корисних ознак.
Повідомлення про добрі якості карпатських бджіл, які розводились на пасіках Підкарпат­ської Русі, як тоді називалось Закарпаття, зна­ходимо в чеських пасічницьких виданнях ще в 20-ті роки минулого століття (Седлачек А., 1923; Гайні М., 1923; Кітцбергер І., 1927). У них відмічалась добра якість зимівлі місцевих сірих бджіл, бурхливий весняний розвиток, низька рійливість, висока продуктивність та перспектива їх продажу за кордон. Детальніше »

15-16 березня ц. р., в Яремчі на Івано-Франківщині, проходила науково-практична конференція на тему „Збереження та відновлення карпатської бджоли”. Захід проводився з ініціативи Карпатського національного природною парку (КНПП) та Івано-Франківської обласної асоціації розвиту бджільництва „Галичина”. Крім пасічників Івано-Франківської області, науковців та працівників Національного парку на конференцію було запрошено науковців Науково-національного центру (ННЦ) „Інституту бджільництва ім. П. І .Прокоповича УААН”, апітерапевтів, учасників експедицій з пошуку карпатських бджіл із Закарпатської області, журналістів, зарубіжних гостей. В роботі зібрання взяло участь біля 70-80 осіб. Детальніше »